UNDER PRESSURE: як використати кращі практики фрідайверів для бізнесу та творчості
Ексклюзивно від Катерини Садурської.
Креативна індустрія традиційно живе в стані постійної «творчої невротичності», де кожен дедлайн — це новий виклик, а потік інформаційного шуму не вщухає ні на мить.
Як вижити під цим тиском, зберегти ментальне здоров’я та знаходити унікальні ідеї?
На сцені головного креативного фестивалю світу «Каннські Леви 2026» олімпійська плавчиня та світова рекордсменка із фрідайвінгу, українка, Катерина Садурська, разом із директоркою з розвитку брендів британської агенції Smart Наталі Мур, презентували унікальну філософію роботи під тиском задля досягнення кращих бізнес-результатів.
Але чи не є це універсальними порадами з розвитку креативності не тільки в умовах конкурентних ринків, а й в потребі щоденної витримки під тиском викликів повномасштабної війни?
Ми зустрілись з Катериною в прохолоді прес-арени в епіцентрі спеки Канського фестивалю, щоб доповнити поради з їх спільного виступу ексклюзивною оптикою про залаштунки події, культурну дипломатію та особисті виклики.
Юлія Броско: Що ви очікували від участі у «Канських Левах» і що в результаті отримали?
Катерина Садурська: Я очікувала отримати новий досвід. Це зовсім інший масштаб. У мене вже були публічні виступи в різних форматах — спорт це теж певною мірою публічний виступ (чемпіонати світу, Олімпійські ігри, де аудиторія навіть більша, ніж тут). Але в Каннах був інший формат: один на один з аудиторією, і перед виходом було трохи хвилююче.
Проте допоміг досвід роботи з тілом, диханням та нервовою системою. Фрідайвінг дуже розвиває саморегуляцію, тому мені вдалося впоратися й навіть отримати задоволення.
Це схоже на змагання з кількома стартами: перший день завжди найневротичніший.
Навіть якщо зовні ти спокійна, тіло всередині відчуває наближення виклику. На наступних виступах я почувалася вже набагато розслабленіше.
Вважаю, що задача виконана на 100%. Усі, з ким я спілкувалася, і представники лондонської агенції, яка мене запросила, залишилися дуже задоволеними. На ланчі після виступу всі так захопилися темою, що, здається, тепер уся агенція буде пірнати (посміхається).
Юлія Броско: Під час виступу відчувалась неймовірна злагодженість, хоча погляд на розвиток креативності через фрідайвінг виглядає як виклик. Як відбувався процес підготовки разом із вашою колегою по сцені Наталі Мур?
Катерина Садурська: Моя колега по сцені Наталі Мур стала ініціаторкою цього виступу. Для агенції це також був перший подібний досвід — замість презентації стандартного клієнтського кейсу великої компанії, вони вирішили, що в Каннах усім потрібно трохи «сповільнитися».
Мені було дуже приємно, що з багатьох медійних фрідайверів обрали саме мене — відбувся справжній match за цінностями. Ми кілька разів зустрічалися в Лондоні, детально пропрацьовували виступ, тому на сцені ми стояли як справжня команда, що пірнула на глибокий рівень взаємодії.
Практика зі сцени Cannes Lions: три кроки підготовки до занурення
У фрідайвінгу занурення без жодного обладнання вимагає абсолютної ментальної та фізичної дисципліни. Катерина взяла жіночий світовий рекорд у найскладнішій дисципліні (без ласт, лише за допомогою власного тіла) з 74 до 88 метрів. Її підходи до роботи з тиском можна безпосередньо інтегрувати в креативний процес за допомогою трьох ключових концепцій.
1. Визначте свою глибину заздалегідь
У фрідайвінгу атлет зобов’язаний оголосити точну глибину занурення напередодні ввечері. Ми не вирішуємо, на яку глибину йти, коли вже перебуваємо на пів дорозі вниз. Кожен додатковий метр змінює реакцію нервової системи, і якщо не підготуватися до цієї цифри заздалегідь, тіло заблокує рух через страх.
- Адаптація правила для керативного процесу: Ми звикли планувати дедлайни та бриф, але рідко ставимо собі запитання перед початком роботи: «Наскільки глибоко я планую зайти цього разу, щоб створити щось справді унікальне?» Свідоме визначення масштабу завдання захищає нервову систему від хаосу під час процесу.
2. Приступайте до випробування в ресурсі
Перед тим як пірнути, необхідно розширити свій емоційний простір та приборкати страх. Знання усуває страх, але робота над цим потребує часу — її неможливо зробити безпосередньо під час занурення. Катерина перед стартами мінімізує екранний час, спрощує ухвалення побутових рішень та практикує медитацію, щоб створити внутрішню тишу.
- Адаптація правила для керативного процесу: Часто ми починаємо роботу над важливими проєктами вже виснаженими — посеред безлічі сповіщень, чатів та невирішених завдань. Намагання «прорватися» крізь такий стан блокує здатність мислити глибоко. Щоб знайти «велику рибу» (справді глибоку ідею), потрібно спочатку очистити розум від шуму.
3. Увійдіть у стан потоку
Безпосередньо біля лінії занурення важливо від’єднатися від зовнішнього світу й повернутися до себе через прості речі, які піддаються контролю: дихання та сканування тіла на наявність зайвої напруги. Нашому розуму потрібна одна конкретна ціль, інакше він почне панікувати.
Юлія Броско: Чи маєте ви інші успішні приклади колаборацій з бізнесом чи жіночими спільнотами?
Катерина Садурська: Я активно взаємодію з різними проєктами. Наприклад, на виступ у Каннах я свідомо обрала одяг від бренду Better українки Юлії Пеліпас. Юлія завжди підтримувала мої спортивні досягнення в соцмережах, тому я просто написала їй. Мені дуже близька їхня естетика й те, як вони комунікують зі світом. Багато людей після виступу запитували мене про мій образ, і в такі моменти ти чітко відчуваєш свою додаткову культурну місію.
Також мене дуже підтримують жінки. Навчаючи новачків фрідайвінгу, я знайомилася з неймовірними дівчатами, які надихали мене в процесі спілкування. Так народився наш камерний жіночий чат Tiger Club. Ми разом їздимо пірнати, обмінюємося енергією, ідеями та підтримкою — ця спільнота вже живе власним насиченим життям.
Юлія Броско: Зі сцени ви, перш за все, повідомили про те, що народилися в Україні. Як ви витримуєте баланс в темі підтримки України перед іноземною аудиторією, коли фокус заходу інший?
Катерина Садурська: Я намагаюся говорити про Україну завжди, коли маю таку можливість. У спорті в умовах війни наше головне завдання — нагадувати світу про те, що відбувається вдома. На спортивній арені я роблю це постійно.
У Каннах фокус презентації був зміщений на сам процес занурення, але це все одно частина моєї історії. Це те, що мене сформувало. Моїх досягнень не було б — якби я не перевинайшла себе, тому що моє попереднє життя не перестало працювати так, як раніше. Безумовно, є люди, не готові це чути, але потрібно просто знаходити правильні слова, щоб доносити цю правду.
Практика зі сцени Cannes Lions: досвід вільного падіння
«Я лежу на поверхні. Світить сонце, тепло, але під мною — приблизно 200 метрів води, і там дуже темно. Хвилювання перед стартом нікуди повністю не зникає навіть після 26 років у спорті. Ти просто щоразу вчишся справлятися з ним трохи краще».
— Катерина Садурська
Під час занурення на перших метрах через високу плавучість доводиться працювати активно. Проте з глибиною повітря в легенях стискається, і настає найважливіший етап — вільне падіння.
Тут потрібно відпустити будь-яку боротьбу, розслабити м’язи та довіритися тиску води, який на глибині відчувається вже не як загроза, а як міцні обійми.
Що більше людина пручається тиску, то більше кисню вона витрачає, збільшуючи ризик помилки. На глибині фрідайвер забирає спеціальний тег, який є доказом успішного занурення, і починає шлях назад.
Юлія Броско: Зовні ви виглядаєте абсолютно спокійною, усміхненою та ресурсною. Які внутрішні виклики стоять перед вами зараз?
Катерина Садурська: Постійні челенджі вже стали моїм способом життя. Зараз мій головний виклик — знайти своє місце на найближчі кілька років. Мій дім в Україні, але я не можу проводити там багато часу, поєднуючи це з інтенсивними тренуваннями — спроби тренуватися в Харкові в перші роки війни були фізично та ментально виснажливими.
Зараз з’являється багато нових проєктів, і моя присутність у Каннах — це спроба відчути, де я можу принести світу найбільшу цінність. Я зрозуміла важливу річ: у кар’єрі необхідно кайфувати від того, що ти робиш. Саме там ти найефективніший. Якщо діяти виключно на зовнішній запит без внутрішнього відгуку — ресурс швидко вичерпається і настане вигорання. Має відбуватися постійний рівноцінний обмін: ти віддаєш, але обов’язково маєш отримувати щось натомість.
Практика зі сцени Cannes Lions: зміна перспективи
Після занурення на глибину кожен фрідайвер повертається на поверхню зміненим. Спільна презентація Катерини та Наталі в Каннах залишає нам три філософські орієнтири для роботи в умовах стресу:
- Що глибше ти занурюєшся, то легше стає.
У сучасному світі автоматизації глибина та фокус мають стати свідомим вибором. Що частіше ми практикуємо глибоку концентрацію, то природнішим стає цей процес. Глибина — це наша головна конкурентна перевага.- Проблема не в тиску. Проблема — в опорі йому.
Зовнішній тиск неминучий. Якщо з ним боротися і панікувати — ми втратимо енергію та внутрішній ресурс. Якщо ж навчитися приймати тиск і працювати з ним, він трансформується в силу, яка тримає, фокусує та допомагає рухатися вперед.- Глибина — це амбіція, але ми повинні мати здатність повернутися назад.
Ми йдемо на глибину не заради самого процесу перебування там. Наша мета — знайти «велику рибу» (ідею, сенс, рішення), втримати її та винести назад на поверхню, щоб поділитися знахідкою з іншими. Повна спроможність полягає в умінні пройти цей шлях в обох напрямках і повернутися свіжими та трансформованими.
Записала та розмовляла: Юлія Броско.
Редактура та переклад: Яніна Провотар.
Ретуш: Олена Чикільова.
